A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Клесівська об'єднана територіальна громада
Рівненська область, Сарненський район

смт.Клесів

 

 

          Як виникла  назва села Клесів. 

Легенд і версій є багато, але найчастіше з уст народу можна почути такі: Давним-давно у місцях цих були дрімучі ліси. Ще й зараз навколо села є  чимало їх.

      У зеленому царстві було багато різноманітної звірини. Вдень птахи наповнювали своїм співом світлим повітрям ліс, а вночі, трохи сумно і лячно, ніби передбачаючи Чорнобильську біду цих лісів, пугиком сови. Багато їх тут було. І люди так і називали цю місцевість «Келесов».

     Згодом під час швидкого вимовляння одне «е» випало і місцевість уже мала назву «Клесов». На ґрунті української мови ця назва почала вживатися, як Клесів.

Історія селища Клесів

 

           Територія Клесова здавна заселялася людьми, про   це   свідчить   поселення   доби   бронзи,   вивчене археологами поблизу села. Місцевість навколо Клесова багата на ліси, які служили захистом жителям трипільської  культури, які прийшли сюди з Подніпров'я   2000 р. до н. ери.   В період заселення слов'ян на території Клесова і виникло поселення племені древлян. Довгий час територія  села входила до складу Київської Русі. Після занепаду  Київської Русі територія села входить до Литви, а потім до Польщі.

 

       В XVI ст. в документах вперше згадується село під назвою Клесів. Після   підписання   Андрусівського    мирного договору, село Клесів і вся Правобережна Україна знову  відійшли до Польщі. Тільки після трьох поділів Речі  Посполитої територія села відійшла до Російської імперії.

      В 1902 році за 4 км від села була збудована залізниця Київ-Сарни-Коваль. Згодом біля залізниці виросло невеличке  селище, яке теж стало називатися Клесовом. В 1909 році біля села Клесова почалися розробки гранітів.

      За Ризьким мирним договором 1921 року село відійшло до Польщі. Поляки почали активно добувати граніт біля села Клесів. Жителі села працювали в кар'єрах.

      У вересні 1939 року Червона Армія визволила  село Клесів. В селищі було створено власний комітет,   очолив його М.Бабій.             

      3 1940 року село Клесів ввійшло в Клесівський   район. 9 липня 1941 року село Клесів окупували німецькі   війська. Багато жителів села пішло в Радянську Армію.

          В 1942 році недалеко від села Клесів діяли партизанські загони С.А.Ковпака, О.М.Сабурова. 7 січня  1944 року село визволили  воїни   143-ї стрілецької дивізії  13-ї армії під командуванням полковника М.М.Заїкіна.

      Біля Клесова знову  почалися розробки  гранітів. В 60-х роках село Клесів відійшло до  Сарненського  району. 

      Село Клесів засновано на трьох пагорбах, які омивалися річкою, яка тепер називається Клесівкою. На одному з пагорбів височить Успенська церква, вона збудована так, що її видно з усіх сторін села.

             За легендою церкву збудували два брати, які були хорошими майстрами. Родом брати були із Сихів, нині село Томашгород. Полюбили клесівських дівчат, яких батьки не хотіли віддавати заміж в Сехи. Тоді брати змушені були прийти в прийми до Клесова. В селі не було церкви відправити небіжчика, охрестити дитину було великою проблемою. Потрібно було лісовими дорогами добиратися до Сихів, щоб зробити обряд в церкві. Брати вирішили збудувати церкву в Клесові. Місце напрошувалось саме, на пагорбі біля кладовища.

        Невдовзі було збудовано православну церкву. За даними архіву церква була збудована в кінці ХVІІIст., коли територія села після поділу Речі Посполитої відійшла до Російської Імперії.

        В кінці ХХст., церкву було зареєстровано, як архітектурну пам'ятку і взято під охорону держави.

Поліське селище Клесів - селище добувників каменещебеневої продукції, торфу, бурштину, лісівників,  наймолодший населений пункт на території Сарненського району, заснований на початку ХХ століття, коли була споруджена залізниця Київ-Сарни-Ковель. У 1902 році за кілька кілометрів від села Клесів було збудовано залізничну станцію. Отже, свою назву селище запозичило від однойменного села, відомого з 1654 року, розташованого при річечках Люблянка й Каменка. Згодом біля залізничної станції виросло невеличке селище, що теж стало називатись Клесов. У 1909 році в ньому налічувалось 15 будинків, 120 жителів. У цей період навколо селища розгорнулись розробки лісів і гранітів. Водночас управління Поліських залізниць збудувало лісопильний завод. З 1909 року було відкрито однокласне училище, яке відвідували 65 учнів.

За ризьким мирним договором 1921 року селище відійшло до Польщі. Клесів став центром гміни Сарненського повіту. Під час Польської окупації 1932 року в Клесові діяли 6 невеликих цегелень, кілька тартаків, кам'яні кар'єри фірми «Пугач», «Клесівський граніт», «Товариство будівельне Заверця», «Стрибок» й інші.

У вересні 1939 року в Клесові було встановлено Радянську владу і на підставі  нового адміністративно-територіального поділу у січні 1940 року Клесів стає районним центром Рівненської області.

  9 липня 1941 року селище окупували німецькі війська. Багато лиха було завдано народному господарству Клесова. Каменоломні  були занедбані, устаткування знищене, майно пограбоване. Кар'єр Клесівського родовища, який в довоєнні роки був найбільш великим гірничодобувним підприємством області, було затоплено водою. Також німці активно розробляли родовища бурштину.   Окупанти закатували 94 жителі, 62 вивезли в Німеччину. 298 жителів Клесова билися з ворогом на фронтах Великої Вітчизняної війни, з низ 190 загинуло.

Тут, у 1941 році знаходилась штаб-квартира «Поліської Січі» під командуванням  Т.Д. Бульби-Боровця,  де було сформовано її перший відділ.

7 січня 1944 року селище визволили воїни 143-ої стрілецької дивізії 13-ої армії під командуванням полковника М.М.Заїкіна.

В 50-60 роках ХХ століття у Клесові виросли нові потужні підприємства нерудних матеріалів, реконструйовано діючі.

Перші документи про бурштинові родовища Клесова можна знайти у  польського природодослідники А. Ржонхінського, який у середині позаминулого століття повідомляє про бурштинові родовища біля Дубровиці.

З 1894 по 1910 рік академік Р. Тутковсткий проводив перші детальні дослідження північної частини України, описав первинні і вторинні поклади бурштину у Клесові, Бережному, Дубровиці, Бережниці й Бересті нинішньої Рівненщини.

У 60-х роках ХХ століття  пройшло укрупнення районів і колишній  Клесівський район  ввійшов до Сарненського. 

З кінця 2015 року смт.Клесів є адміністративним центром Клесівської ОТГ.

gromada.org.ua

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь