A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Клесівська об'єднана територіальна громада
Рівненська область, Сарненський район

с. Рудня - Карпилівська

Історія села Рудня-Карпилівська

Існує легенда про те, що неподалік місця, де розташована сучасна Рудня-Карпилівська, в давнину, ХVІ – ХVІІ столітті, оселився гайовий (охоронець лісу) на прізвище Руднік.  Він наймав собі помічників, Фесянова і Данилицького. Отож, на честь Рудніка й назвали поселення Рудня , а в селі найрозповсюдженішими прізвищами є Фесянови, Данилицькі і Васильці.

Одним із варіантів походження населеного пункту є те, що в цих місцях діяли кустарні промисли з виготовлення заліза, що і називалися руднями. Наявність болотної руди в околицях Рудні-Карпилівської свідчить про те, що на цій території споконвіків були величезні непрохідні болота, так звані морочні. В таких болотах навіть не косили траву, а лише збирали ягоди журавлини.

Саме й в селі Рудня-Карпилівська діяв смолозавод. Смолозавод – це підприємство, яке спеціалізувалося на вироблені смоли, вугілля, скипидару.

Смолозавод був побудований на території села Рудня-Карпилівськасімєю євреїв, яка проживала у місті Сарни, у 1914 році. Смолозавод був їхньою приватною власністю. Довгий час завод працював у нормальному режимі, але потім ця сімя виїхала і покинула своє підприємство.

В 1939 році в село прийшли поляки. Вони відновили завод і він знову почав працювати. Але працював лише 2 роки, до початку війни 1941 року. Після війни смолозавод залишився занедбаним.

В 1956 році керівником заводу став наш односельчан Василець Володимир Мосійович. На заводі працювало 12-15 чоловік: вони завантажували і розвантажували вагони. Люди працювали почергово. Під його керівництвом смолозаводпрацював майже 35 років (до 1991р.).В 1991 році смолозавод був закритий через свою нерентабельність.

За даними податкового реєстру  1583 року в містечку Степань було три рудні-димарки. У ХVІІ-ХVІІІ століттітаких промислів на Волині нараховувалося близько 40 . У селі Рудня-Карпилівська така «димарка» більш усього розміщувалася на тому узвишші, де й до цього часу є залишки колишнього смолозаводу. Саме ж це село було приписане до Карпилівки як село Рудня і разом з нею входило до Немовицької волості.

У довоєнний період під час польської окупації, неподалік Рудні (біля озера Сомино), діяло польське військове містечко. Після війни будинки було демонтовано і перевезено в місто Сарни, а два будинки, що діяли в селі Рудні, як склади, перейшли у власність Сарненського держлісгоспу. 

В одному з них діяло лісництво, а в другому - пекарня, гуртожиток, ФАП (у 2 кімнатах), їдальня –  для людей, які працювали у лісництві та деревообробному цеху.  Діяв даний цех на території лісництва. У ньому виготовляли ящики, дранку, штахетник. 

ФАП у селі почав діяти у 1960-х роках і працює по цей час.

Хоча село невеличке, але в ньому ще при Польщі була школа, яку побудували польські коменданти. Працювала в ній сімя вчителів, одночасно в цьому приміщені вони і жили. До 1970-х років всі вчителі, які навчали дітей були приїжджими, а вже з 1972 року завідувачем школою стала місцева жителька – Одарчук Валентина Степанівна. 1 вересня1993 року було побудовано на території нове приміщення школи. 

У польський час в школі діял2 класи, пізніше у 70-х роках 6 класів. Багато вчителів - предметників доїжджали на окремі уроки у 4-6 класах з Карпилівської середньої школи. Потім діяло 3 класи, в з 1989- 1990 років  - 4 .

У післявоєнні часи діяв сільський клуб, де люди у вільний від роботи  час відпочивали, переглядали кінофільми, які демонстрував на привозних стрічках місцевий кіномеханік Сюрха Борис Федорович, а пізніше Ткач Ананій . У 2010 році було побудовано новий клуб. В приміщенні клубу з 2011 року діє група короткотривалого перебування «Дзвіночок».

У 2005 році місцева громада на зборах села з ініціативи уродженця села Васильця Антона Свиридоновича та  священика Свято-Миколаївського храму села Карпилівка вирішила збудувати Свято-Покровський храм Київського патріархату. Побудована церква була за 5 років. Так вже з 2010 року у новозбудованому храмі вже проводились служби. У 2012 році на престол було поставлено ієрея Ярослава (3-4 місяці), після нього ієрея Романа Юрчика, який служить по даний час. 

В нашому селі народилося багато людей, які внесли свою частинку у розвиток села:

Василець Антон Свиридонович – голова правління ВАТ «Райдуга» - допомога у будівництві храму (кошти, матеріали, іконостас).

Карпець Галина Свиридівна - голова Карпилівської сільської ради.

Сергійчук Петро Миколайович – керівник «Рівнетеплотранс сервісу», на даний час          проректор по господарській частині водного університету- допомога у будівництві храму (кошти).

В селі також діє будинок молитви ХВЄ.

 

gromada.org.ua

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь